Методична скарбничка з досвіду роботи

Актуальність  досвіду

Талант і творча обдарованість особистості стають сьогодні запорукою інтенсивного розвитку країни і сприятливим фактором національного престижу. Інтелектуала з високим рівнем розвитку творчих здібностей не можна замінити ні кібернетичною машиною, ні колективом індивідуумів із середніми інтелектуально-творчими здібностями.

Проблема творчості в наші дні стала настільки актуальною, що вона по праву вважається проблемою століття.

Практична значимість  досвіду

Сьогодні школа переживає становлення нової системи освіти. Її мета – прорив до якісно нового рівня: від звичного викладання матеріалу до всебічного розвитку творчих здібностей, особистісних якостей, що сприяють досягненню найвищого рівня розвитку кожної дитини, як найвищої цінності суспільства. Відповідно до цієї мети молоде покоління має бути компетентністним у таких питаннях, як:

Ø володіння новими технологіями, розуміння їхніх переваг, вміння їх застосовувати;

Ø здатність самостійно навчатися впродовж усього життя;

Ø досягнення повноцінної творчої самореалізації особистості через підвищення рівня самоосвітньої компетентності

 Формування в учнів засобами навчального предмета системи знань про речовини, хімічні процеси, які необхідні для соціалізації та самореалізації особистості, підвищення рівня навчання та ключових компетентностей я здійснюю через інноваційні освітні технології, спрямовані на розвиток творчої особистості учня.

Мета дослідження: виявити та науково обґрунтувати умови розвитку творчої особистості на основі компетентнісного підходу до навчання.

       Об'єкт дослідження: навчально-виховний процес з хімії.

       Предмет дослідження: зміст, форми й методи організації навчання та керування для процесу розвитку творчої компетентності особистості.

Основна ідея  досвіду

Для того, щоб навчати дітей творчості у вирішенні різних пізнавальних завдань, і в перспективі – до уміння вибудувати успішне життя, вчителю теж треба змінювати свій підхід до навчання. Тому я перед собою, як вчитель, ставлю такі завдання:

Ø створення оптимальних умов для розвитку пізнавальної активності учнів;

Ø широке застосування технологій, прийомів, які забезпечують креативний розвиток учнів;

Ø заохочення учнів до творчості під час вивчення хімії;

Ø спонукання до самостійного пошуку цікавого матеріалу з метою творчого самовираження дитини.

Теоретична база досвіду

На думку сучасних науковців, педагогів (Хуторського О.В., Байкова Ю.Н., Єгорова Д.Є., Лакшина О.І.) саме набуття життєво важливих компетентностей може дати людині можливість правильно орієнтуватись у сучасному суспільстві та інформаційному просторі.

З метою успішного втілення моєї педагогічної ідеї були опрацьовані роботи Горностай П.І. «Кроки до компетентності та інтеграції», Єрмакова І.П. «Педагогіка життєтворчості, орієнтири для ХХІ століття».

  Різні аспекти  проблеми розвитку творчих здібностей школярів знайшли своє відображення в працях: психологів Л.С.Виготського, Н.В.Кузьміна, Я.О.Пономарьова, Г.С.Костюк; педагогів В.О.Сухомлинського, Ш.О.Амонашвілі, М.О.Данилова. Найбільш  вдало розкрито зміст поняття «творчі здібності» у праці І.Лернера «Проблемне навчання», де вони охарактеризовані найбільш істотними здібностями школяра. В працях Дж. Гілфорд і П.Торренс розглядається креативність як здатність до творчого (дивергентного) мислення.

Крім цієї літератури, теоретичну основу досвіду становлять: рекомендації Міністерства освіти і науки, Академії педагогічних наук України, ідеї І.С. Якіманської, психолого – педагогічні аспекти формування творчої особистості І.Беха, Д.Богоявленської, Б.Тєплова, Л.Виготського; проблеми впровадження педагогічних технологій та інновацій  О.Пометун, Н.Наволокова; технології проектного навчання  О.Онопрієнко, І Єрмаков, В.Тименко.

Нормативна база досвіду Закон України «Про освіту», Державна національна програма «Освіта» (Україна ХХІ століття), Концепція 12-річної середньої загальноосвітньої школи, навчальні програми з хімії.

Технологія досвіду

Процес навчання і виховання намагаюся спрямовувати на розвиток ключових компетентностей шляхом використання традиційних та інноваційних технологій. Така організація навчально - виховного процесу створює комфортні умови, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Саме креативні методи сприяють опануванню учнями усіх рівнів пізнання, розвивають критичне мислення, уміння розмірковувати, розв'язувати проблемні ситуації та розвивають компетентності продуктивної творчої діяльності.

Групи креативних методів:

    інтуїтивні методи: метод «мозкового штурму», метод емпатації;

    методи навчання, що базуються на виконанні алгоритмічних приписів та інструкцій (методи синектики, морфологічного аналізу);

    метод евристики, тобто прийоми, які дозволяють учням вирішувати завдання шляхом «наведення» на можливе правильне їх розв’язання та скорочення варіантів таких розв’язань.

Розглянемо деякі з методів, що належать до групи креативних методів навчання.

Метод придумування – це спосіб створення не відомого раніше учням продукту за результатами їх певних розумових дій. Метод реалізується за допомогою таких прийомів:

a)     заміщення якості одного об'єкта якостями іншого з метою створення нового об'єкта;

б) пошук властивостей об'єкта в іншому середовищі;

в) зміна елемента об'єкта, що вивчається, та опис властивостей нового об'єкта, який здобуто за результатами цієї зміни.

Метод «Якби..». учням пропонується скласти опис і намалювати малюнок про те, що відбудеться, якщо у світі щось зміниться, наприклад: у молекулах води між атомами будуть йонні зв’язки. Виконання таких завдань не тільки розвине їх здатність уявляти, а й дозволить краще зрозуміти зв’язок реальності з майбутнім.

Метод образної картинки відтворює такий стан учня, коли сприйняття й розуміння об’єкта, що вивчається, наче зливаються, відбувається його цілісне, нерозчленоване бачення.

Метод гіперболізації. Збільшується чи зменшується об’єкт пізнання, його окремі частинки або якості: учні придумують найтвердіший метал, найдовші хімічні формули, готують найсолодший чай або дуже солоний огірок. Особливий ефект таким уявленням може надати Книга рекордів Гіннесса, у якій досягнення балансують на межі реальності та фантазії.

Метод аглютинації. Учням пропонується поєднати непоєднувальні в реальності якості, властивості, частини об’єкта та зобразити, наприклад: гарячий сніг, вершину безодні, солодку сіль, чорне світло.

Метод «мозкового штурму» - це метод групового розв’язання творчої проблеми. Основне завдання – зібрати щонайбільшої кількості ідей.

Метод синектики – це спосіб стимуляції уяви учнів через поєднання різнорідних елементів, який базується на методі «мозкового штурму», різних за видом аналогій (словесної, образної, особистої), інверсії, асоціації.

Спочатку обговорюються загальні ознаки проблеми, висуваються та відсіюються перші рішення, генеруються та розвиваються аналогії, використовуються аналогії для розуміння проблеми, вибираються альтернативи, ведеться пошук нових аналогій. Вже після цього повертаються до проблеми.

 При застосуванні методу синектики отримані результати рекомендується не оцінювати, тому що вербалізація ідеї гальмує її розвиток.

Метод «морфологічного аналізу» або метод багатовимірних матриць, в основу якого покладено принцип системного аналізу.

 У процесі розробки нової ідеї учням необхідно скласти матрицю, в якій слід розкрити повний перелік ознак даної ідеї або завдання (характеристики, процеси, параметри, критерії тощо). Відбувається процес знаходження нових, несподіваних та оригінальних ідей шляхом складання різноманітних комбінацій відомих та невідомих елементів.

 Аналіз ознак та зв'язків, отриманих з різних комбінацій елементів (побудов, процесів, ідей), застосовується як для виявлення проблем, так й для пошуку нових ідей.

Метод інверсії або звернення орієнтований на пошук ідей у нових, несподіваних напрямах, здебільшого протилежних традиційним поглядам і переконанням.

Найбільшої уваги заслуговує проектна діяльність учнів, адже саме тут кожен може проявити свої кращі якості. Завдання вчителя – управління цією діяльністю без надмірного контролю і нав’язування свого погляду на проблему.

Над роботою проекту в учнів відкриваються широкі можливості для творчої співпраці в групах. Їх діяльністю керує організатор групи, і лише при необхідності – вчитель-предметник. Кожна творча група учнів може представити свій проект у різноманітних формах: мультимедійний виступ, фотовиставка, рекламна публікація, буклет, предметна газета тощо. Оцінювання проекту здійснюється за цілим рядом критеріїв не тільки вчителем, а й учнями, перед якими цей проект був представлений. Такий спосіб оцінювання спонукає учнів для подальшої творчості й бажання досягти кращих результатів.

Завдяки використанню інформаційно-комунікативних технологій, створюю на уроках хімії певне науково-освітнє середовище, яке розвиває інтелектуальні та творчі здібності учнів, підвищує їх інтерес до предмета, формує інформаційну культуру, виховує почуття прекрасного і, як наслідок, сприяє формуванню необхідних ключових, предметних і творчих компетентностей.

Використання мультимедійних засобів навчання з метою вивчення нового, повторення, узагальнення та систематизації матеріалу сприяє формуванню творчої та  інформаційної компетентності. З використанням комп'ютерної графіки, малюнків GIF стають простішими для розуміння процеси гібридизації атомних орбіталей, їх форми  та  орієнтація в просторі, електролітичної дисоціації, фотосинтезу. Анімаційні 3-D моделі молекул допомагають учням пізнати мікросвіт, розмежувати такі поняття, як молекула, атом, хімічний елемент. Перегляд хімічних взаємодій між моделями речовин значно спрощує  розуміння типів хімічних реакцій, механізмів взаємодій. З метою економії часу на уроці використовую відеодемонстрації. Звичайно, вони не можуть замінити справжні досліди, „живий” хімічний  експеримент, але у тих випадках, коли речовини небезпечні для здоров'я (галогени, білий фосфор), або потрібно розглянути високотемпературні процеси (кольорова і чорна металургія), відеодемонстрація є незамінна. При вивченні теми „Періодичний закон і періодична система хімічних елементів” використовую інтерактивну таблицю Д. І. Менделєєва, яка містить повну інформацію про всі хімічні елементи, властивості груп хімічних  елементів, простих  речовин,  має зв'язок он-лайн  з  Вікіпедією.

Розвитку  комунікативної  компетентності  сприяє  метод  „Прес”.

Цю форму роботи  використовую тоді, коли виникають спірні питання,   необхідно знати і аргументувати визначену позицію щодо проблеми, яка вирішується,  переконати   інших у своїй правоті.  Наприклад,  на  уроці 

„Роль хімії в розв'язанні сировинної проблеми”  учні діляться на групи, кожна з яких отримує завдання – „Поясніть, чому  в Україні у галузі використання нафти і газу триває економічна криза”. Кожна група учнів презентує і захищає  свою позицію за певним алгоритмом: позиція,   пояснення, приклад, висновок.

Ефективним є метод  „Асоціативний кущ”, який дозволяє  сприймати життя і науку як одне ціле, що є дуже важливим у  розвитку соціальної компетентності учня. На уроці за темою «Будова атома» учні, маючи знання з уроків природознавства, фізики, називають слова, які асоціюються з поняттям «атом» (електрон, ядро, протон, найменша частинка, нейтрон, хімічний елемент, молекула, порядковий номер). Далі об'єднують ці терміни і пропонують визначення поняттю «атом» і найбільш повне записують.

Однією  з  ключових   є   компетентність  саморозвитку  й  самоосвіти, яка ґрунтується на  постійному  тренінгу  засвоєння  структури  діяльності  особистості. Самоосвіту учні  здійснюють  за певними етапами. Самостійна робота школярів спрямована на оволодіння навчальним матеріалом  та застосування його без участі вчителя. Я пропоную такі прийоми та способи  самостійної  роботи на  уроках  хімії:  складання змісту теми уроку; робота з поняттями. Це допомагає зробити запам’ятовування осмисленим; робота з тестами, що перетворює їх з інструмента контролю на інструмент навчання. Наприклад, під час вивчення нового матеріалу учням пропонується вибрати правильне твердження і аргументувати свою думку. На етапі закріплення матеріалу учні попередньо працюють із текстом підручника, потім — з тестовим завданням з наступною дискусією по темі.  В ході обговорення питань вони будують виклад матеріалу з використанням  термінів і понять, що ввійшли в тестові завдання; завдання на виявлення відповідності. Їх суть полягає в необхідності встановити відповідність  між поняттям і змістом. 

Сучасний стан суспільства, високі темпи його розвитку висувають все нові, вищі вимоги до людини і його здоров'я. Здоров'я, як умова свободи життя, є основним чинником в системі найважливіших людських цінностей. Високий рівень захворюваності школярів вказує на необхідність і важливість формування в учнів  на уроках і в позаурочній діяльності, на мій погляд, найважливішу ключову еколого - валеологічну компетенцію. Наприклад, на уроці з теми «Хімія в побуті» використовую метод групової роботи «Ажурна пилка», за допомогою якого школярі опрацьовують велику кількість важливої для здоров'я інформації за короткий час. Учні  об'єднуються у чотири «домашні групи», отримують матеріал для вивчення за такими темами: «Побутова хімія», «Правила поводження з побутовими хімікатами», «Ознаки отруєння побутовими хімікатами», «Перша невідкладна допомога  у разі отруєнь і хімічних опіків». Після виконаної роботи формують експерті групи, в яких обмінюються інформацією і повертаються в  «домашні групи», кожна з яких формулює і записує висновки.

При вивченні питання про парниковий ефект і фізіологічний  вплив  вуглекислого  газу  застосовую метод  «Мікрофон». Ця форма дає можливість кожному швидко висловити свою позицію або думку. Учні називають джерела надходження вуглекислого газу в атмосферу і пропонують способи зменшення його концентрації в атмосфері.

Отже, компетентнісний підхід до формування ключових компетентностей спрямований на те, щоб учень на основі здобутих знань міг самостійно аналізувати процеси, явища, що відбуваються у навколишньому світі, щоб знання стали інструментом вирішення проблем, що виникають або можуть виникнути у реальному житті.

Результати моніторингових досліджень

Для визначення результативності роботи із застосуванням інноваційних технологій, що спрямовані на розвиток творчої особистості, я провела моніторинг рівня навчальних досягнень учнів 9-х класів. Результати контролю знань з теми «Розчини і розчинність. Масова частка розчиненої речовини»:

 

В 9-А класі навчальний матеріал теми  подавався з використанням таких технологій, в 9-Б – традиційно. Результати підсумкової контрольної роботи з теми «Розчини. Електролітична дисоціація. Йонні рівняння» засвідчили відмінність у рівнях навчальних досягнень учнів і переконали, що обрані мною технології позитивно впливають на рівень навчальних досягнень учнів.

Отже, для розв'язання багатьох навчальних та виховних завдань нам необхідно будувати свою пе­дагогічну діяльність так, щоб на запитання про доцільність вико­ристання інноваційних техноло­гій у навчально-виховному процесі відповідей «так» було більше, ніж відповідей «ні».